Цифрове книговидання в Україні. 2018

Мета дослідження

Виявити ставлення українських видавців до випуску книг у цифровому форматі, найпоширеніші види електронних видань, канали цифрової дистрибуції, моделі організування роботи книжкових видавництв в умовах мультиплатформного медіавиробництва, проблеми, що заважають активізації електронного книговидання.

Методологія дослідження

Етапи. Опитування керівників видавництв здійснено через роздаткове анкетування під час Книжкового Арсеналу
(квітень 2016 р. і травень 2017 р.), а також через онлайнове анкетування (червень — листопад 2017 р.), проведене за сприяння директора Книжкової палати України Миколи Сенченка, завідувачки відділу міжнародної системи стандартної нумерації книг Книжкової палати України Ірини Погореловської, президента Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна.

Вибірка. За Державним реєстром видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції  на 1 грудня 2018 р. в Україні працювало 6 503 суб’єкти видавничої справи, з яких 5 373 займаються видавничою діяльністю. Анкету було розіслано за базою видавців відділу міжнародної системи стандартної нумерації книг Державної наукової установи “Книжкова палата України”, а також усім зареєстрованим членам Української Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів.
На запитання анкети відповіли директори, головні редактори 136 українських видавництв. Різновид вибірки – стихійний добір (принцип «добровільності» входження одиниць генеральної сукупності у вибіркову).

Формування анкети. Анкета для видавців формувалася на основі аналізу аналогічних світових досліджень, зокрема «Книжковий сектор в Іспанії. 2013–2015» («El sector del libro en España. 2013–2015), «Статистичні орієнтири. Франція і світ» («Repères Statistiques, France et international»), «Цифрове книговидання Канади: дослідження BNG» («The State of Digital Publishing in Canada: BNG Research») .

Сума відповідей на окремі запитання перевищує 100 %, оскільки респонденти мали змогу обрати декілька варіантів відповідей (обмеження не ставилися).

Результати опитування

Випуск електронних видань українськими видавництвами 

Ринок українського цифрового книговидання поступово розвивається. Електронні книги на кінець 2017 р. випускали 33 % опитаних українських видавництв.

Дає надію на подальший розвиток українського цифрового книговидання те, що серед 89 видавців (67 %), зорієнтованих лише на друковану книгу, 49 % планують у майбутньому диверсифікувати свою діяльність за рахунок виходу на цифровий книжковий ринок.


Економічно доцільним випуск книг у цифровому форматі вважають
59 % респондентів.

Види електронних видань у репертуарі українських видавництв

Найбільший сегмент представлених на ринку електронних видань утворюють статичні мономедійні видання:

  • електронні копії друкованих видань із фіксованим макетом 
    (86,4 %);
  • електронні копії друкованих видань з плинним макетом (18,2 %).

Ще 11,4 % належить мономедійним збагаченим аналогам друкованих видань з інтерактивними елементами.

Різні види мультимедійних видань готує 29,5 % опитаних видавців:

  • мультимедійні локальні видання на CD-ROM  (11,4 %);
  • мультимедійні програмні пакети для демонстрації на інтерактивних дошках (4,5 %);
  • мультимедійні застосунки для смартфонів і планшетів (13,6 %).

Над крос-медійними книжковими проектами з компонентом доповненої реальності працює 9,1 % українських видавців.

СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗУВАННЯ МУЛЬТИПЛАТФОРМНОГО 
КНИЖКОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Цифрове середовище актуалізує перехід від лінійного, одношарового виробничого процесу з фінальним продуктом в одному (друкованому) форматі до виробництва, орієнтованого на створення на основі авторського оригіналу кількох медійних продуктів у різних цифових форматах для дистрибуції в онлайн-крамницях е-контенту.

Перехід українських видавців до мультиплатформного виробництва переважно відбувається без створення спеціалізованого цифрового підрозділу шляхом диверсифікації діяльності редакцій, які готують друковані видання.

Цифровий персонал, зосереджений лише на електронних книжках, мають лише 11 % опитаних видавців.

Аутсорсингову модель створення електронних книг силами сторонніх організацій (технологічних компаній) переважно використовують для підготовки мультимедійних видань, що передбачають вбудовування ігор, інтерактивних відеороликів, 3D-анімації тощо.

Наприклад, ігрова компанія «Smart Adventure Games» розробляла iOS-версію «Снігової королеви» Г.Х. Андерсена з ілюстраціями В. Єрка для видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»; видавництво «Старого Лева» співпрацювало зі студією «TIMECODE DS» (мультимедійна інтерактивна версія «Антомімів» від творчої майстерні «Аґрафка»), компанією DigitalDealerz (мультимедійний застосунок «The Pumpkin’s Year» до випущеної у видавництві книжки з використанням технологій доповненої реальнос ті «Гарбузовий рік» К. Бабкіної), львівською студією Nravo (інтерактивний анімований книжковий застосунок на основі артбуку «Скриня. Речі Сили» Я. Винницької,
Ю. Табенської, Д. Осипова); компанія Pocket Book (Obreey Interactive) створювала Android-версії книжкових застосунків «Мама поспішає додому» та «Історії маленького будиночка» на замовлення видавництва Glowberry Books.

Цифрова дистрибуція

Більшість респондентів (82,4 %) оптимальною онлайновою платформою для дистрибуції елекронних видань вважають офіційний сайт видавництва.
Серед посередників, доступних на українському книжковому ринку, вітчизняні видавці обирають Google Play Books (16,2 %), BookLand.com (10,3), Amazon (10,3 %), App Store (9 %), Yakaboo (7,5 %),
Smart.Kyivstar (6 %) і Аndronum (6 %).

пРОБЛЕМИ ВИПУСКУ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ

Найболючішими проблемами на шляху ефективного цифрового книговидання є піратство та брак культури оплати за цифровий контент, що мають не лише технологічне, а й соціальне підґрунтя.
Сформоване в українському суспільстві поблажливе ставлення до інтелектуального піратства, на нашу думку, спричинене не лише економічними чинниками та низькою платоспроможністю населення, а й відсутністю доступу до ліцензійного електронного контенту, що, своєю чергою, зумовлено браком доступного за ціновою політикою і зручного програмного забезпечення для створення мультимедійних видань, недостатньою кількістю фахівців, здатних готувати електронні книги.


Серед іншого респонденти зазначали проблеми з оплатою авторського гонорару, відсутність ефективного управління країною з боку держави. На думку двох респондентів, розвиткові цифрового видавничого ринку нічого не заважає, він активно розвивається.

Означені проблеми можна розв’язати спільними зусиллями технологічних компаній, видавців, дистриб’юторів, профільних вишів заради розбудови комплексної системи продажу легальних електронних видань, яка за якістю і сервісними можливостями зможе успішно конкурувати з сайтами із піратським безкоштовним контентом.

Джерело:  Женченко, Марина. Цифрові трансформації видавничої галузі : монографія. Київ : Жнець, 2018. 436 с.
Опубліковано: 28 січня  2019 р.
Автор Марина Женченко.

Поширте у соціальних мережах:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *