“Показати”, а не “розповісти”
Для малюків особливу важливу роль відіграють ілюстрації, адже саме вони є першими кроками до розвитку фантазії малечі. Тому менше тексту – більше картинок.
Чіткі початок, середина та кінець
Діти до 12 років дуже чутливі. Для них важливо “розжувати” всю інформацію, проте, це має бути дуже ненав’язливо. У такому разі, конкретика грає неабияку роль. Заплутаний сценарій буде важким для дитячого сприйняття, тому краще писати все, як мінімум, у звичайному хронологічному порядку.
Ні проповіді
Історія повинна бути досить легкою, без тиску. Не варто ставити собі за мету НАВЧИТИ. Краще розповісти, поділитися досвідом, відкрити інший бік реальності. Автор має викликати зацікавленість і деякий самоаналіз, але в жодному разі протест. Прочитавши книгу, юний читач має сперечатися, перш за все, зі собою, не з автором.
Джерело: today.com
Опубліковано: 11 квітня 2016 р.
Зреферувала Анастасія Загорна.
Pingback: Дитячі книжки: публікація/друк для авторів-початківців