Нора Робертс, авторка понад 150 романів для жінок, на запитання, чому вона використовує псевдонім, відповіла: «Це маркетинг».
Вона каже, що пише швидко і видавцеві важко публікувати її книги з відповідними проміжками часу, тому «серйозніші» романи видаються під псевдонімом. Дитячі письменники часто використовують псевдоніми для того, щоб не заангажовувати своїх книжок власним іменем.
Таких причин є багато і всі вони вагомі. Проте я думаю, що є набагато більше недоліків використання псевдоніма, ніж переваг. Особливо, що стосується маркетингу та просування. Вам потрібно добре зважити всі за і проти, але майте на увазі, що в пані Робертс є потужне видавництво, маркетинговий відділ якого подолає всі труднощі, які можуть виникнути з її псевдонімом.
І декілька причин, чому псевдонім — це погана ідея.
1. Важко приховати те, що ви використовуєте псевдонім
Всі знають, наприклад, хто така Крісті Лі Магвайр і знають також, що це не справжнє ім’я авторки. Якщо про це відомо, то зникає весь сенс приватності від використання псевдоніма.
2. Зникає відчуття близькості між автором і читачем
Припустімо, люди не знали, що «Робб» — це псевдонім Нори Робертс, але в одному з інтерв’ю журналу «Time» прочитали про це. А пізніше з того ж таки журналу вони дізналися, що Нора Робертс – теж псевдонім. Після такого в мене зникло відчуття близькості як до людини чи до автора, яке було до. Справді, я ж навіть не знаю імені. І одного разу її псевдонім втратив своє брендингове значення.
3. Нема можливості особистої презентації книжки
Дуже важко організовувати особисті зустрічі та презентації, якщо Ви використовуєте псевдонім, особливо, якщо це ім’я протилежної статі. Ви можете втратити справжність, і ця втрата має бути врівноважена чимось іншим, значно вагомішим.
4. Використання псевдоніму не є ефективним засобом проти судових позовів. Але поговоріть із своїм адвокатом
5. Вам доведеться брехати
Ви задумувались над тим, як важко бути хорошим брехуном? Треба мати чудову пам’ять та обманний характер. Автори стикаються з проблемами, пов’язаними із знанням маркетингу, реклами, радіо, телебачення та ораторства, про які вони навіть не здогадувалися, коли почали писати. Про намагання запам’ятати маленьку «білу» брехню розповідати навіть не варто. Я маю на увазі, що Нора Робертс визнала свою видумку: вона використовує псевдонім. В інтерв’ю журналу «Time» вона це відкинула і стала собою.
6. Ви маєте просувати кожний свій псевдонім
Це технічний, трудомісткий і навіть дорогий процес. Ви повинні постійно підтримувати бренд кожного псевдоніма. Подумайте про веб-сайти, пости у блозі та в соц. мережі. Вам потрібно витрачати свій час на кожне із своїх імен. Якщо Ви думаєте, що не робитимете цього, то помиляєтеся.
Один політик, який був письменником, вирішив взяти псевдонім для захисту невинних людей і себе. Спочатку книга користувалася попитом, бо була великим секретом, але скоро продажі впали. Видавець повинен був переконати автора, що псевдонім не так легко просувати. Немає жодних інтерв’ю з автором, немає ніякої реальної людини, яка б додавала книжці якогось авторитету. Коли продажі скоротилися, автор відкрився. Виявилося, що його схильність до конфіденційності не була аж такою сильною, коли йшлося про успіх свого дітища.
Джерело: Carolyn Howard-Jonson. To pseudonym or not to pseudonym. BookBaby Blog.
Дата звернення: 20.12.2017
Зреферувала та переклала: Марія Глух.
