Електронний самвидав або як побудувати письменницьку кар’єру без видавництва

електронний самвидав

Аби стати популярними, авторам-початківцям уже не обов’язково завойовувати прихильність видавця. Досягти успіху може допомогти електронний самвидав. Це довів приклад кількох німецьких письменників.

Спершу письменниця-початківець Іна Кернер намагалася йти класичним шляхом. Рукопис свого твору вона надіслала різним видавництвам. Це було на початку 2009 року. Результат виявився прикрий: жінка довго не отримувала відповіді, а потім почали надходити відмови.

У середині 2011 року вона дізналася про можливість самостійно публікувати книжки на сайті популярної інтернет-крамниці книжок Amazon. Створивши разом зі своїм приятелем обкладинку, жінка завантажила свою фантастичну любовну «Сагу місячного сяйва» у всемережжя. Воно того вартувало. «За два тижні я продала 45 примірників і могла цілком пишатися собою», — розповідає авторка DW. А справжній успіх почався перед Різдвом, коли читачі придбали 1500 електронних книжок Кернер.

Нові можливості для всіх

Однієї з них, власне, і є Іна Кернер. Під псевдонімом Мара Вульф вона встигла написати вже другу та третю частини своєї «Саги місячного сяйва». А ще її почали помічати різні видавництва. Після того ж, як на Лейпцизькому книжковому ярмарку в березні вона отримала приз для авторів-самовидавців — «autoren@leipzig Award», — нею зацікавилися й німецькі книговидавці, які шукають нові успішні проекти.

«Очікування авторів до видавництв вищі», — підтверджує Іна Фухсгубер із видавничої групи Droemer und Knaur. Вона керує створенням так званих «неокнижок» (neobooks) — інтернет-платформою для самовидавців, яку в Droemer und Knaur (Дромер Кнаур) заснували три роки тому. Як і на багатьох інших інтернет-сайтах, кожен інтернет-користувач може перетворювати тут свої тексти на електронні книжки. Видавництво як власник платформи отримує частину прибутків від продажу. Але найважливіше те, що сайт використовують ще й для відкриття талантів. «Нині ми маємо 50 авторів, яких знайшли завдяки “неокнижкам”», — підсумовує Фухсгубер.

Автори мають просувати себе самі

Автори мусять бути всюди активними, щоб не згубитися в самвидавно-письменницькому натовпі. Тим паче, що «більшість видавництв не мають можливості в однакових обсягах видавати всіх своїх авторів», — каже Бруно Бак із Авторської академії в Берліні. Початківці мають самостійно стежити за тим, щоби бути присутніми на потрібних інтернет-платформах. Не у вигляді реклами, а тому, що більшість читачів прагнуть більше спілкуватися й обмінюватися ідеями з авторами, радить Бак.

Іна Кернер уже має такий позитивний досвід. Вона постійно спілкується з читачами у своєму блозі й навіть радиться з ними, наприклад, коли шукає імена для нових персонажів. Найвірнішим своїм прихильникам авторка навіть давала уривки «на пробу». Молода письменниця не бажає втрачати ці контакти, навіть якщо одного дня таки підпише угоду з видавництвом.

Джерело: Kathryn Jones.  Self Publishing School.

Опубліковано: 16 грудня 2018 р.
Зреферувала Олександра Кривко.

Читайте також: П’ять трендів самвидаву 2019

Поширте у соціальних мережах:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *