З протилежної частини світу Америка багатьом здається оплотом демократії, свободи та вільного вибору. Проте, останні новини з американського читацького світу аж ніяк не додають віри в таке переконання: укінці березня 2023 року Американська бібліотечна асоціація оголосила про 1269 вимог про цензуру бібліотечних ресурсів за 2022 рік. Це приголомшлива цифра, найбільший показник з часів, відколи асоціація узагалі відстежує такі звернення. А це, на хвилинку, 20 років! Порівняно із 2021 роком, кількість звернень зросла майже удвічі.
Чому у 2022 році Америка стикнулася з проблемою цензури?
Все просто – цензура книг стала ще одним способом політичних маніпуляцій. Хоч якими просунутими та демократичними щодо прав людей здаються нам США, в окремих штатах досі панує дискримінація. Проблема расизму досі існує, вона все ще лишається глобальним викликом для американських правозахисників. Про це пише, наприклад, Ізабель Вілкерсон у своїй книзі «Каста. Витоки наших невдоволень», де доступно і масштабно описує, як дискримінували і продовжують дискримінувати темношкірих людей.
Тож серед книг, які підпадають під вимогу цензури, є й твори, чиї автори є темношкірими та чесно пишуть про власний досвід, проблеми та утиски, з якими зустрічаються.
Те ж саме стосується книг про ЛГБТКІ+ спільноту. У деяких штатах книги, де йдеться про одностатеві стосунки, транслюдей чи інші групи, що не підпадають під визначення «традиційних», вилучають з бібліотек або забороняють читати у школах.
Такі закони та звернення лобіюють представники консервативних, націоналістичних політичних сил. В їхніх інтересах зберігати звичний суспільний устрій, не допускати поширення демократичніших та ліберальніших настроїв. Вони орієнтуються на консервативну частину населення, що є їхнім електоратом і підтримують ініціативи, які задовольняють таких людей.
Чи можна допускати таку ситуацію, яка є зараз у книжковій спільноті Америки?
Ні, адже це той шлях, яким йшли і продовжують йти тоталітарні, а не демократичні суспільства. Кожна людина має право на вільний доступ до інформації, на свободу думки, віросповідання, сексуальної орієнтації, політичних та моральних принципів. Якщо певну частину громади не влаштовує наявність книг про ЛГБТКІ+ спільноту у місцевій бібліотеці, вони можуть просто оминати їх, не читати. В той час решта людей, чиї принципи відмінні, і надалі матимуть доступ до потрібної літератури. Пряма ж заборона, вилучення, цензура є наступом на свободу вибору. Це ознака дискримінації тієї групи людей, книги про яку «не влаштовують» когось.
Такі події дають урок усьому світу — не можна повертатися до колишніх принципів насильницької заборони. Зараз суспільство глобалізоване та різноманітне. Кожна група людей має право доступ до інформації та свободу (якщо лише їхні дії не перешкоджають життю та здоров’ю решти людей), тож нумо поважати тих, хто відрізняється від нас.
Авторка: Квіта Алейнікова
