Видавці про присудження Букерівської премії двом письменницям

Вручення Букерівської премії одразу двом авторкам викликало неоднозначну реакцію у видавничому середовищі.

Рішення розділити премію у розмірі 50 000 фунтів, яку одержали Маргарет Етвуд і Бернардин Еварісто, перша чорна жінка-переможниця премії, викликало резонанс у суспільстві.

Деякі люди обурені, що перша чорна жінка, яка здобула найпрестижнішу літературну премію Британії, повинна ділитися нею, отримуючи лише половину грошей.

Голова суддів Пітер Флоренс шокував літературний світ у ніч на понеділок, коли оголосив, що присяжні одностайно згодилися порушити правила, які діють з 1992 року. Згідно з ними, Букерівську премію не можна розділяти або не присуджувати взагалі. Після п’ятигодинних роздумів він оголосив, що цьогорічну нагороду розділять «Заповіти» (The Testaments), продовження «Оповіді Служниці» (The Handmaid’s Tale) Етвуд, та поліфонічний роман Еварісто «Дівчина, жінка та інші» (Girl, Woman, Other). Восьмий роман Еварісто розказаний з вуст 12 різних персонажів, переважно чорношкірих жінок. «Ми, чорні британці, знаємо, що якщо ми не напишемо про себе, ніхто інший цього не зробить», — наголошує авторка.

У Флоренса запитали, чи не втратить Еварісто той масив уваги, який приділяють єдиному лауреату премії. Голова суддів відповів, що розділення премії означає, що «ми хотіли однаково вшанувати обох номінантів… Я б також спокійно додав, що Бернардін Еварісто – висококваліфікована письменниця. Хоча Атвуд не має рівних у славі, [Бернардін] теж має певну популярність і не  зникне з поля громадського інтересу».

Еварісто стала першою чорношкірою жінкою та першою чорношкірою британською письменницею, яка виграла Букерівську премію з моменту її започаткування у 1969 році.

Інші засудили рішення суддів. Соні Сінгх, співзасновниця премії «Джалак» за найкращу книгу від кольорових письменників, сказала, що вона розлючена новинами. Окрім того, за словами одного з минулих суддів Букерівської премії, який просив залишитися анонімним, «це величезне розчарування, що шанс гучно заявити про цей історичний момент втрачений».

Після цього оголошення вона призналася: «Я маю надію, що популярність не триватиме занадто довго. Сподіваюся, що скоро прийдуть нові літературні зірки». Також авторка подякувала суддям, серед яких «дві кольорові жінки, які творять історію». На запитання, чи хотіла б вона отримати 50 000 фунтів, відповіла: «А ви як думаєте? Так, але я рада поділитися. До такого типу людей я належу».

Сем Лейт, ще один колишній суддя премії, назвав рішення про поділ призу «епічною невдачею», яке «встановлює гнилий, гнилий прецедент» і «несправедливе щодо обох авторок». «Під час свого виступу Бернардіна дуже прихильно розповіла про те, яка честь для неї розділити премію з “легендою Маргарет Етвуд”. Але вона була занадто люб’язною, аби сказати, що, очевидно, було б ще захопливіше обійти цю легенду і залишити її на другому місці», — написав він у своєму нарисі. «Читачі можуть запідозрити, що одною з авторок опікувався патрон, що на міркування колегії вплинуло щось позалітературне, що судді намагалися всидіти на двох стільцях… Вони могли б сказати про будь-яку з них: ця книга перша серед рівних».

Ейшар Брер, редакторка «Найтс оф», вважає, що це «неймовірно недалекоглядне рішення — поділити приз у рік, коли його вперше присудили чорношкірій жінці».

«Судді стверджують, що хотіли визнати значущість обох книг у їхньому культурному контексті, але це рішення повністю ігнорує контекст перемоги Бернардін, — сказала Брер. — Рішення про поділ призу наразі стало головною темою обговорення, у той час як увагу слід привернути виключно до цього історичного і давно запізнілого моменту».

Інші просто були раді відсвяткувати перемогу Еварісто. Серед них і Етвуд, яка сказала колезі на сцені: «Мені не потрібна увага, тому я дуже рада, що ви її отримуєте».

Шармайн Лавгроув, видавчиня у Dialogue Books, прокоментувала ситуацію так: «Це була надзвичайна ніч, і поділ премії показав, що “найкраща художня книга” – абсолютно суб’єктивне поняття. Це надважлива подія для феміністок, а для чорношкірих жінок – ще один крок до рівності. Я поважаю наполегливість суддів. Ми живемо в дивні часи, і лише завзятість тримає нас на ногах. Етвуд неймовірно талановита і щедра, а Еварісто — справжня переможниця!».

Читайте також: Літературна премія імені Керол Шилдс

Джерело: https://www.theguardian.com/books/2019/oct/15/bernardine-evaristo-margaret-atwood-share-booker-prize-award
Дата звернення: 19 лютого 2020 р.
Переклала та зреферувала: Вероніка Смалько.

Поширте у соціальних мережах:

1 коментар до “Видавці про присудження Букерівської премії двом письменницям

  1. Сповіщення: Women's Prize for Fiction стає благодійною організацією

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *