4 книги 2017 року, що заслуговують на увагу в 2018

1. Новела «Go, went, gone» німецької письменниці Дженні Ерпенбек (Jenny Erpenbeck)

Торік книга пройшла поза нашою увагою, і даремно. Видання «The New Yorker» називає її книги однією з найкращих подій 2017 року.

«Go, went, gone» –  історія про африканських біженців та їхнє життя в Німеччині. Дженні Ерпенбек ретельно досліджувала питання: вона спілкувалася з 13 іммігрантами з різних африканських країн.

Протагоніст – німецький професор на ім’я Річард. Він вирішує якомога більше дізнатися про біженців з Африки, яких він побачив під час протесту в центрі Берліна. Річард збентежений: він навіть не знає, де розташована Буркіна-Фасо та яка столиця Гани. «Річард читав Фуко й Бодрійяра, Геґеля й Ніцше, але він не знав, що робити, якщо зовсім немає грошей на їжу». Чи знає він хоч щось про людей, повз яких проходить щодня? Як їм насправді живеться у Німеччині?

Головний герой спілкується з іммігрантами, знаходить друзів і врешті допомагає з житлом деяким біженцям. Читач разом з ним дізнається про довгі подорожі Авада з Гани, Рашіда з Нігерії й Осаробо з Ніґеру. Звісно, політичне й соціальне тло книги дуже складне, однак сама новела напрочуд світла, легка й чесна.

2. Книга «Reservoir 13» Джона Макгрегора (Jon McGregor)

Ця історія також була майже непоміченою хоча й потрапила до списку Букерівської премії.

Новела «Reservoir 13» – портрет цілої спільноти північного англійського селища ХІІІ століття. В якомусь сенсі — це незвична новела: майже нічого не відбувається, проте сюжет захований значно глибше. Макгрегор не боїться експериментальних засобів. Наприклад, впродовж кількох розділів немає конкретних персонажів — описується спільнота людей.

Розповідь починається зі зникнення дівчини-підлітка, мешканці селища починають її пошуки. При цьому їх звичне життя триває. Повторювана розповідь – одні й ті самі події рік у рік відбуваються з одними й тими самими людьми – створює своєрідний альманах англійського селища. Читач бачить, як проживаються життя, змінюються пори року, минають місяці й роки. А тим часом пошуки тривають.

3. Мортен Хьої Єнсен (Morten Høi Jensen)

Ще дуже молодий письменник, тож його перша біографічна книга «A Difficult Death: The Life and Work of Jens Peter Jacobsen» не здобула значного розголосу. А й дарма, адже це перша англомовна біографія Єнса Петера Якобсена – великого данського новеліста ХІХ століття. Його часто порівнюють з Антоном Чеховим.

Ним захоплювались Франц Кафка, Девід Лоуренс, Джеймс Джойс, Томас Манн та Райнер Марія Рільке. Теодор Адорно та Вальтер Беньямін обговорювали його у своєму листуванні. Ця біографічна книга є історією життя і смерті великого романіста, яка покликана відновити пам’ять про нього.

За порівняно коротке життя він не встиг втілити в життя всі ідеї своїх великих літературних творів. Але він залишив значну спадщину. Його роман «Нільс Люне» вважають чи не найвитонченішим у психологічному сенсі данським романом.

4.  Мішель Куо (Michelle Kuo) «Reading With Patrick»

У мемуарах розповідається про її вчителювання в бідному штаті Арканзас та про стосунки з винятковим студентом.

Патрік був найрозумнішим і найстараннішим учнем Куо. Коли він опинився за гратами через звинувачення у вбивстві, вона залишила свою роботу. Сім місяців, поки Патрік очікує суду, вона разом з ним читає серйозну прозу й поезію і водночас захоплено стежить за його зростанням як письменника. Спочатку його проза була зовсім нерозбірливою, але настав визначальний момент. Патрік врешті пише надзвичайно красномовний та зворушливий лист своїй доньці Черіш.

Куо визнає: «Він сягнув дуже далеко, але в цьому не моя заслуга. Як мало йому було потрібно, щоб стати великим, – тиша, книги й чиясь допомога. І навіть ці речі виявилися майже недоступними для нього». Ця гостросоціальна розповідь торкається проблем расизму, тюремного ув’язнення, питань педагогіки та літературної критики.

Також зверніть увагу на те, чого чекати від книжкової індустрії у 2020

Джерело: James Wood. Four Books That Deserved More Attention in 2017.Newyorker.

Дата звернення: 20.12.2018

Зреферувала та переклала: Тетяна Легкобит.

Поширте у соціальних мережах:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *