Як книговидавці та автори можуть захистити свої права за кордоном

Книговидавці та автори не раз борються з актами несанкціонованого використання (якщо твори скопійовані, використані як джерело похідних творів, презентуються або привласнені без дозволу і без компенсації). Оскільки законодавство про авторське право має суто національний характер, то як захистити права на оригінал від порушення закордоном? Відповідь у договорах про авторське право. Одні є двосторонніми (дві країни), інші — багатосторонніми. Нас цікавитимуть багатосторонні:

1. Усесвітня конвенція про авторське право (UCC) — передбачає форму повідомлення про авторські права, однак Бернська конвенція визнається як забезпечення вищого рівня захисту, ніжUCC.

2. Бернська конвенція — міжнародна угода щодо авторського права. Сьогодні всі найбільші країни світу регулюють відносини за нею. Переваги:

• захищені авторськими правами творіння повинні мати у всіх інших країнах конвенції захист, який ці країни віддають інтелектуальній власності своїх громадян;
• окреслює стандарти, яких держави повинні дотримуватися («мінімальні”стандарти, деякі з них містять мінімальний термін захисту авторських прав за життя автора 50+ років, положення про захист анонімних творів та під псевдонімом, вимагають загальнодоступний захист від конфіскації у всіх країнах “Берна”»);
• забороняє державам відмовляти у визнанні твору, захищеного авторським правом, суто на підставі формальних вимог.

Ось ще кілька нюансів, які книговидавці та автори мусять знати.

Дискусія щодо програмного забезпечення

Бернська конвенція прямо не передбачає визнання авторського права на комп’ютерне програмне забезпечення. Проте угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності («TRIPs») передбачає захист комп’ютерних програм як літературні твори в країнах Берна.

Необхідні внутрішні закони

Сполучені Штати повинні визнати права на державному рівні, перш ніж їх будуть вважати інтернаціональними відповідно до Бернської конвенції. Потрібно проконсультуватися з державним законодавством відповідної країни, перш ніж ухвалювати будь-які рішення, пов’язані з авторськими правами в її межах.

Притягнення до відповідальності міжнародних правопорушників у судах Сполучених Штатів

Правопорушні дії, що відбуваються за кордоном, не підпадають під дію закону США. Існує кілька винятків:

• якщо частина акту порушення відбулася в Сполучених Штатах, то ті особи, які сприяли порушенню в США, можуть бути притягнуті до відповідальності за американським законодавством про авторське право, навіть якщо правопорушні дії (такі як публікація та продаж) були остаточно здійсненнів іноземній юрисдикції;
• рішення закордонних судів за іноземними законами про авторське право, що конкретний акт є порушенням авторських прав, може бути преюдицією (правозастосовчим актом)у діях між тими самими сторонами відповідно до Закону про авторські права США.
• навіть якщо в Сполучених Штатах відбувається лише один з правопорушних актів, суд може отримати юрисдикцію стосовно всіх претензій, зокрема щодо актів позатериторіального порушення.

Функція договорів полягає в наданні всім власникам еквівалентних прав незалежно від місця проживання та у випадках, якщо продукт переміщують із комерційною метою.

Джерело: Samuel Fifer. It’s a Small World After All: How Book Publishers & Authors Can Protect Their Rights Abroad. BookBusiness.
Дата звернення: 11.08.2016
Переклала та зреферувала Надія Гаркуша