ChatGPT виник майже ні з чого і тема штучного інтелекту стала актуальною в кожній професії. Надто вже аж у видавничій індустрії, яка помірно диджиталізується. Аудіокниги — тому приклад, бо саме тут штучний інтелект був актуальним задовго до ChatGPT. Однак національні правові норми та професійні асоціації, що регулюють використання штучного інтелекту, не завжди докладно визначають етичність такого застосування.
Довідка. Глобальний ринок аудіокниг в світі оцінюють у 5 тисяч мільйонів доларів США. Прогнозують, що ринок зросте ще на більш ніж 25% до 2030 року. В Україні цей формат лише почав набирати популярності через наслідування Європи, яка є другим найбільшим споживачем аудіоконтенту після Китаю. Тенденція почала набирати обертів після початку пандемії.
Безробітні актори озвучування
Питання про те, коли та як штучний інтелект замінить людей, було актуальним ще з початку його створення. У виробництві аудіокниг ця критична подія трапилась нещодавно. Apple опублікувала перший каталог аудіокниг записаних повністю ШІ три місяці тому.
З технічної точки зору, ШІ дійсно є значно ефективнішим та дешевшим. Щоб записати аудіокнигу, людині потрібно близько п’яти днів, 20-30 годин з яких буде власне озвучування. Натомість автоматизованому озвучуванню знадобиться в 2-3 рази менше часу. Варто враховувати супутні витрати на наймання акторів дубляжу: хвороби, проблеми з голосом, узгодження графіків тощо.
Актори озвучування занепокоєні, що природність голосів штучниого інтелекту та його подальший розвиток можуть позбавити їх кар’єри. Та більшість впевнені, що автоматизації так і не вдасться опанувати цей формат через тонкощі людських відчуттів, передавання акцентів та гумору. Все ж виникають і інші сум’яття як-от щодо авторських прав.
Відсутність правового регулювання
Штучний інтелект наразі не має можливості синтезувати власний голос, але натомість використовує голоси певних людей як шаблон. Акторам дубляжу все частіше і частіше у контрактах пропонують “продати” власний голос для подальшого записування аудіокниг без їхньої присутності та відповідної компенсації. Digitaltrends стверджують, що індустрією циркулюють чутки ніби акторів, що відмовляються від цього підпункту, взагалі не розглядатимуть на роботу.
Професійні асоціації акторів озвучення та дубляжу пропонують створити спеціальну систему вбудованого ліцензування, яка відслідковуватиме, коли використовують голос певного актора, щоб той отримував відповідну ставку. Іншим прикладом є індустрія Південної Кореї, де актори озвучування вважаються виконавцями, тому є власниками суміжних прав на їхню кожну роботу.
Штучний інтелект чи дипфейк?
Чимало суперечок ходить навколо імітування голосу як дозволеної технології. Для акторів озвучування “продаж” власного голосу може бути втратою доходу, а для когось втратою людської гідності. Гідність можна порушити і викраденням голосу. Через незахищеність звуку як носія, викрасти його і віддати штучному інтелекту для синтезу надзвичайно легко. Так ШІ може використати голос певної людини для образливих чи неприпустимих висловів, що може вдарити по репутації останньої.
Попри це, не всі слухачі аудіоконтенту задоволені використанням синтезованого голосу, бо відчувають себе обманутими. Скажімо, видавці повідомили, що чийсь улюблений актор озвучуватиме певну книгу. Слухач купляє аудіокнигу, щоб насолодитися голосом нейбадужої йому людини, а потім дізнається, що голос взагалі не його, а штучного інтелекту. Чи буде це маніпуляцією з боку видавництва?
Авторка: Ірина Никоряк
